Сам метод позитивної психотерапії було засновано 1968 року німцем іранського походження, професором Носсратом Пезешкіаном. Метод позитивної психотерапії відноситься до транскультурних, психодинамічних психотерапевтичних методів з гуманістичною точкою зору на людину.
У 2009 році професора Носсрата Пезешкіана номіновано на Нобелівську премію в медицині та фізіології. Назва методу походить від латів. positum – “має місце”, “даний”, “фактичний”. З погляду позитивної психотерапії, однією з найважливіших даностей людської природи є його здібності, як вроджені («базові здібності»), так і сформовані в процесі розвитку особистості («актуальні здібності»).
Позитивна психотерапія є крос-культурним методом, що інтегрує у собі, з одного боку, філософську та інтуїтивну мудрість Сходу, а з іншого боку, раціональну системність та науковість Заходу. Позитивна психотерапія заснована на транскультуральних дослідженнях понад 20 культур і є новим методом і підходом до людини, яка має переважно такі цілі:
- – лікування (психотерапевтичний аспект),
- – виховання та профілактику (педагогічний аспект),
- – розвиток міжкультурної свідомості (транскультурально-соціальний аспект)
- – взаємодія та інтеграцію різних психотерапевтичних напрямків (міждисциплінарний аспект).
Позитивна психотерапія — один із широко відомих методів сучасної наукової психотерапії, визнаний у 1996 році Європейською асоціацією психотерапії та у 2008 році Всесвітньою радою психотерапії. Розвивається засновником методу Носсрат Пезешкіаном з 1968 року в Німеччині.